Лошадки, козочки, вівці, білки, кролики, птахи та багато інших тварин, приручених людьми, під час війни опинилися під загрозою. Де брати для них корм? Як лікувати? Як взагалі утримувати тварин, яких ти раніше бачив лише у дикій природі?

Через нас в Життєлюбі пройшло багато історій тварин, постраждалих від війни. От дві конячки в Гідропарку, яким взимку дивом знаходили сіно. От бездомні коти та собаки, яким в блокадному березновому Києві шукали хоча б якийсь корм. От Ба та Ді, що звикли годувати всіх котів у своєму дворі та ще кликати із сусідніх, а тепер ділили з ними всіма свій маленький обід. От дивовижні тварини з Межигір’я – олені, лебіді, кого там тільки немає. От коні, що живуть на Іподромі та на Осокорках. Лошадки, в яких були господарі, але з початком війни вони виїхали з країни. А ще птахи, морські свинки, хом’ячки та багато інших живих істот, що живуть поруч з нами. Ніхто з цих тварин не залишився сам, кинутий напризволяще. Всім допомагали люблячі люди, і всім їм зараз ми постійно шукаємо корм.

Ми безмежно вдячні Connie Welke, Daniel Welke та Стелла Кіртадзе, які передали корм для всих цих тварин з Німеччини.

А також тим, хто тут в Україні залишився з тваринами та зараз годує їх та піклується.

Всі тварини отримали корм з запасом на місяць. Ми сподіваємось, що до цього часу в нас буде нова поставка їжі для них. Тож, якщо в вас є ідеї та варіанти, як можна отримати корм для різних тварин, навіть якщо це ігуани або жирафи, - пишіть нам. Ми знайдемо місцевих українських жирафів та ігуан, в коморах яких вже закінчуються запаси, та залюбки організуємо їм поповнення